Війна в Перській затоці: як вона відгукнулася на Україну та її економіку

Рівно місяць тому Ізраїль разом зі США розпочали військову операцію проти Ірану, яка, хоча і не така тривала та кривава, як російсько-українське протистояння, одразу привернула увагу багатьох країн. Вже в перші дні конфлікту було залучено рекордну кількість держав. Іранські удари зазнали країни Перської затоки, зокрема Катар, Бахрейн, Кувейт, ОАЕ, Оман, Саудівську Аравію, Йорданію, Ірак, Азербайджан і Туреччину, а також атакували військовослужбовців Великої Британії, Франції та Німеччини на Близькому Сході. Блокування Ормузької протоки, через яку проходить близько 20% світового нафтоторгового потоку, відзначилося і на економіках нейтральних країн. Ця війна призвела до того, що Українці опинилися в незвичній роль глядачів, здатних оцінити ситуацію з висоти досвіду, набутого протягом чотирьох років переживання власного конфлікту. Вони спостерігали, як ніколи раніше, за війною в регіоні, що фактично вважався стабільнішим та стабільним для життя. Кадри атак іранських дронів на будівлі в Дубаї викликали резонанс, який перевищив реакцію на військові дії американсько-ізраїльських сил. Війна, торкнувшись мирних країн Перської затоки, знайшла відгомін серед українців, активізуючи спогади про власні переживання. З одного боку, в українському суспільстві постала хвиля жартів і мемів, відображаючи комічні ситуації, пов’язані з війною в Перській затоці, проте з іншого, українці не відчували значної емпатії до постраждалих в арабських країнах, сприймаючи їх більше як персонажів гостросюжетного фільму. Проте стало зрозуміло, що в цю війну Україна також так чи інакше залучена. Підвищення цін на енергоносії справило негативний вплив на вітчизняні автомобільні станції, а також призвело до зростання надходжень до бюджету держави-агресора, вплинуло на американський запас зенітних ракет, необхідних Україні, і привернуло увагу арабських країн до українських технологій. Війна демонструє, що глобальні конфлікти часто мають місцеві наслідки. Події в Перській затоці викрили часткову істину про українську готовність до можливого загострення глобальних військових дій. Хоча Українські Збройні сили мають важливий досвід роботи з сучасною зброєю, теоретична готовність не завжди збігається з фактичною. Тривога зростає із перспективою затяжної війни, що може спровокувати нові виклики для української економіки. Ніхто не може достеменно забезпечити, яким чином глобальне підвищення цін або дефіцит необхідної техніки можуть вплинути на стабільність держави, а за затяжного конфлікту ситуація може значно ускладнитися. Усе це підкреслює, що заклики до готовності українців до Третьої світової війни залишаються спірними. Важливо сподіватися, що війна в Перській затоці не триватиме довго і залишиться лише репетицією великих міжнародних конфліктів, а не їх початком.

Джерело: www.pravda.com.ua