На початку 2025 року Франція та Велика Британія ініціювали дискусії щодо гарантій безпеки для України в рамках “Коаліції охочих”, під впливом адміністрації президента США Дональда Трампа, яка прагне укласти мирну угоду в Україні. Ця ініціатива має на меті продемонструвати серйозність європейських країн у мирному процесі та заявити про їхнє бажання бути частиною переговорів. Основним питанням обговорення є шляхи встановлення стійкого перемир’я між Російською Федерацією та Україною, яке б перешкоджало повторному нападу Росії на Україну. У цьому контексті міжнародні переговори допомогли західним країнам краще уявити свою роль у майбутніх справах України. Проте ці обговорення мають і суттєві недоліки. По-перше, поки що дискусії про гарантії безпеки не сприяли припиненню війни. Пропозиції щодо створення “сил запевнення” та інтеграції систем протиповітряної оборони викликали позитивну реакцію в Києві, однак мали негативні наслідки для Москви, посиливши її настороженість. Наслідком цього стало те, що сучасні переговори не призводять до зміни бойової ситуації, а навпаки, можуть віддалити можливість миру. По-друге, більшість обговорюваних планів має лише теоретичне значення. Запропоновані гарантії безпеки є радше наборами намірів та обіцянок, які в разі реалізації лише частково підвищать рівень безпеки України. Вони не можуть суттєво покращити міжнародну інтеграцію чи обороноздатність країни. У дискусії наголошується на важливості реальних дій, а не лише формальних зобов’язань. Відсутність чіткої організаційної структури, яка б підтримувала ці гарантії, послаблює їх реалізацію. Відсутність військової присутності західних країн на українській території також виключає формування значних безпекових зобов’язань. Таким чином, проголошені гарантії безпеки можуть бути сприйняті як формальні, і Київ змушений буде сподіватися на їх реалізацію, що створює небезпеку нового військового загострення. Обговорення гарантій безпеки для України відзначається непослідовністю та невизначеністю з боку західних країн. Це викликає занепокоєння щодо їхньої здатності виконати взяті зобов’язання. Важливо, щоб серйозний стратегічний підхід до безпеки України спирався не лише на декларативні ініціативи, а на реальні дії. Успіх у забезпеченні майбутнього миру між Україною і Росією залежатиме не лише від формального укладення угоди, а, насамперед, від реальної ситуації на фронті, економічних умов та здатності обох країн адаптуватися до нових викликів.
| Показник | Станом на 2025 рік |
|---|---|
| Кількість військових сил на західному фланзі НАТО | Посилено, але без значної присутності |
| Готовність Росії до компромісу | Знижена |
| Рівень довіри до західних гарантій | Низький |
| Можливість нового загострення | Висока |
Джерело: www.pravda.com.ua