Конкуренція за вплив: Свириденко, Буданов і Арахамія в політичній боротьбі за Раду

7–8 квітня Верховна Рада здолала бар’єр, який ще місяць тому здався непереборним. Протягом двох днів депутати ухвалили важливі законопроекти, що стосуються співпраці з міжнародними донорами, включаючи “податок на OLX” і оподаткування посилок, а також ініціативи щодо синхронізації енергоринків з ЄС. Попередня спроба ухвалення цих законів у березні закінчилася невдачею, і в політичних колах заговорили про кризу в парламенті. Однак при ближчому розгляді стало зрозуміло, що це не стільки криза Ради, скільки системний збій в управлінні. Відсутність координації серед різних гілок влади стала проблемою, яку раніше вирішував колишній глава Офісу президента Андрій Єрмак. Після усунення Єрмака з управлінських функцій виник вакуум впливу, який депутати заповнили своїм бунтом, вимагаючи поваги та захисту з боку НАБУ. Встановлення контролю над парламентом потребувало нових координаторів. Серед бажаючих зайняти вакантну позицію “другого після Зеленського” виявилися новий глава ОП Кирило Буданов, прем’єрка Юлія Свириденко та парламентський лідер більшості Давид Арахамія. Для Свириденко ухвалення законів, які необхідні для міжнародної фінансової допомоги, є не лише економічним, а й політичним питанням. Уряд ризикує стати мішенню критики, якщо не буде достатньо коштів для виконання соціальних зобов’язань. З метою встановлення прямого контакту з фракцією “Слуга народу” прем’єрка активно шукала можливості для спілкування з депутатами. Її зустрічі з керівниками комітетів і опозиційними фракціями підтверджують серйозність ситуації, з якою стикається уряд. Арахамія ж відіграє важливу роль у стабільності парламенту, маючи здатність збирати різні групи під єдиним дахом. Незважаючи на припущення про його участь у тіньових економічних процесах, він зумів зберегти лояльність серед різних фракцій, що підтверджує його статус як впливового “вівчара” парламенту. Загалом, березнева криза Ради збіглася з активним залученням Арахамії в переговорний процес із депутатами, що позитивно вплинуло на ухвалення законів. Хоча ситуація була критичною, у результаті спільних зусиль різних гілок влади парламенту вдалося знайти компроміс і зрушити справу з мертвої точки. Попереду парламенту стоять нові виклики в ухваленні ухвалених рішень, а також потреба в чіткішій комунікації між владними інститутами. Кожен з трьох згаданих фігур продовжуватиме боротися за вплив у Раді, створюючи динамічну політичну гру, яка, ймовірно, матиме далекосяжні наслідки для українського парламентського життя.

Джерело: www.pravda.com.ua