Цей тиждень відзначає сім років з моменту легендарних дебатів між Петром Порошенком та Володимиром Зеленським на НСК "Олімпійський". Ці події залишили слід в історії української політики, продовжуючи викликати дискусії та оцінки під час важливих політичних процесів у країні. Переглядаючи вибори 2019 року, можна зауважити, що публічні образи кандидатів часто не відповідали реальності їхніх дій. Петро Порошенко уявлявся кандидатом із сильною pasіонарною підтримкою, хоча його реальний електорат складався з прихильників стабільності. Натомість Володимир Зеленський, що виступав як кандидат "обивателів", фактично став Президентом пасіонаріїв, затверджуючи та відстоюючи активну позицію України під час збройного протистояння. Уявляючи собі можливе спілкування із виборцями в ті часи, цікаво зазначити, що традиційний пасіонарій, прихильник Порошенка, ймовірно, відчував би гордість, дізнаючись про досягнення України на міжнародному фронті, тоді як обиватель, який підтримував Зеленського, міг би занепасти духом від опису наслідків війни на Донбасі. Загальновідомо, що з 2014 року Порошенко позиціював себе як лідер, що прагне підтримати гібридний характер конфлікту. Це іноді вимагало компромісів, які, з одного боку, дозволяли уникнути масштабних воєнних зіткнень, але з іншого боку, зберігали відчуття "втоми від війни" серед населення. Для багатьох пасіонарних українців це було незадовільно, адже вони прагнули рішучих дій. Натомість зелений лідер, який прийшов у владу у 2019 році, виявив себе як рішучий і емоційний, готовий до ризиків. За чотири роки Зеленський зарекомендував себе як лідер, що готовий боротися і приймати сміливі рішення на міжнародній арені, стали символом нової української самосвідомості. Однак стереотипи, закладені під час виборів, все ще залишаються актуальними. Частина українського суспільства не готова визнати зміни у ролі Зеленського, вважаючи його все ще "клоуном". Так само Порошенко виходить із тіні, поки нові політики, такі як Олексій Гончаренко, намагаються залучити електорат, опираючись на наявні настрої суспільства, закликаючи до компромісів у конфлікті. У майбутньому, коли українське суспільство знову вимагатиме нових лідерів, питання сприйняття та реальної ролі кандидатів можуть суттєво відрізнятися від тих стереотипів, які сформувалися за останнє десятиліття, як це сталося з Порошенком та Зеленським.
Джерело: www.pravda.com.ua
